Немає достатніх даних на підтримку допоміжних методів лікування, таких як прийом антигістамінних препаратів (інтраназально або перорально), лейкотрієнових модифікаторів, деконгестантів (інтраназально або перорально) або розріджувачів слизу при ХРС у дітей. Використання цих засобів передбачене для лікування супутнього симптоматичного алергічного риніту. Чен з колегами провели проспективне дослідження, в якому оцінювали ефективність бактеріального лізату (21 штаму з восьми бактерій), що вводиться 10 днів на місяць протягом трьох місяців, при рецидивах симптомів риносинуситу у дітей, які увійшли в фазу ремісії після лікування ХРС. За один рік спостереження показники візуальної аналогової шкали, показники виділення з носа й обструкції, кількість днів з нападами риніту на місяць та кількість днів з використанням антибіотиків на місяць були значно знижені в групі, у якій проводилися профілактичні заходи, порівняно з контрольною групою (назальний сольовий розчин). Лікування дітей із ХРС при супутній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ) було запропоновано за рахунок наявності деяких слабких доказів. Фіппс із колегами провели проспективне дослідження педіатричних пацієнтів із ХРС і виявили, що 63% дітей із ХРС мали ГЕРХ, зафіксовану за допомогою аналізу pH-метром(43). Крім того, у 79% спостерігалося покращення симптомів риносинуситу після медикаментозного лікування ГЕРХ. Ретроспективне дослідження, в якому була відсутня контрольна група, яка приймає плацебо, виявило, що лікування ГЕРХ у пацієнтів із ХРС дозволило багатьом пацієнтам покращити стан і уникнути хірургічного втручання. Ці дослідження не були замаскованими і не включали групу, що приймала плацебо. У них також не враховувалося спонтанне покращення симптомів ХРС у багатьох дітей з плином часу. Отже, стандартне антирефлюксне лікування дітей із ХРС не є виправданим методом. Цей висновок підтверджується спільною заявою про педіатричний риносинусит.
Ми не рекомендуємо додавати будь-яку специфічну допоміжну терапію до схеми лікування дітей із ХРС. Винятком є застосування допоміжних методів лікування, коли вони показані для супутнього захворювання, такого як алергічний риніт або ГЕРХ.