Слава Україні!
Логотип ZdravoE

Назальні деконгестанти: підвищуючи ефективність і безпеку

Назальні деконгестанти: підвищуючи ефективність і безпеку

Оборотна назальная обструкція внаслідок збільшення обсягу нижніх носових раковин є універсальним патофізиологическим механізмом при більшості видів риніту. У зв'язку з цим місцеві судинозвужувальні краплі та спреї займають лідируючі місця в рейтингах продажів в аптечній мережі в усьому світі.

Якщо серед пацієнтів назальні деконгестанти придбали однозначну популярність, з одного боку, в силу вкрай високої ефективності щодо такого болісного симптому, як назальная обструкція, і швидкості настання ефекту, з іншого - у зв'язку з загальнодоступністю і відносною дешевизною цих безрецептурних лікарських засобів, то ставлення до цієї групи препаратів в лікарському професійному середовищі більш суперечливе.

Безперечна ефективність даних препаратів і, разом з цим, безліч доведених ризиків і небажаних явищ, що розвиваються при їх застосуванні, продиктувало пошук речовин, здатних нівелювати негативні наслідки терапії. Результатом подібних досліджень протягом останніх двох десятиліть стало створення комбінованих препаратів, що включають, крім деконгестантантів, хімічні сполуки, які надають регенеративне і цитопротективну дію на слизову оболонку порожнини носа. Серед цих сполук: гіалуронова кислота, декспантенол, ізотонічні розчини морської води.

Найбільш вивченим з них в даний час залишається декспантенол. Він трансформується в організмі в пантенолову кислоту, яка, в свою чергу, крім регенеруючого і метаболічного ефектів, володіє власне протизапальною дію. В експериментальних, а потім в клінічних дослідженнях група авторів під керівництвом W. Hosemann і M. Wigand продемонстрували стимулюючу дію даної речовини на пошкоджену слизову оболонку. Доведено і виражене цитопротективну дію речовини при комбінації з назальними деконгестантами. Так, при впливі ксилометазоліну 0,05% і 0,1% в поєднанні з декспантенолом на культуру клітин людського амниона in vitro мало місце достовірне (p <0,001) прискорення клітинного росту в порівнянні з лабораторної пробій без декспантенола. У тому ж дослідженні зареєстровано прискорення частоти биття війок в біоптатах слизової оболонки пацієнтів, які отримували комбінацію препаратів, в порівнянні з монотерапією. Компенсація шкідливої дії назальних деконгестантів за рахунок ефектів пантотенової кислоти дозволяє знизити ризик розвитку синдрому «рикошету» і, тим самим, медикаментозного риніту. При гострому риніті використання комбінації ксилометазолин + декспантенол скорочує курс лікування в порівнянні з ксілометалозіном. Частота розвитку ефекту «рикошету» серед пацієнтів з алергічним ринітом при використанні монопрепарата ксилометазоліну та комбінації оксиметазолина з декспанте- нолом в дослідженні Jagade Mahan V. з співавт. (2008) склала 82,98% і 6,25% відповідно. У літературі також описано досвід застосування поєднання ксилометазоліну та декспантенола в післяопераційному періоді після ендоназальних хірургічних втручань: ефективність даної комбінації достовірно перевершувала таку при монотерапії ксилометазоліном.

Шляхом профілактики передозування інтраназальних засобів є використання спреїв з дозуючими помпами, що дозволяє стандартизувати кількість введеного речовини, мінімізувати проковтнуту фракцію і подальша системна резорбтивна дія при всмоктуванні препарату в шлунку.

Таким чином, використання комбінованих препаратів, що містять в своєму складі альфа-2-адреноміметики з найменшою місцевої і системної токсичністю (в т. ч. ксилометазолин) і декспантенол, відмова від використання ціліотоксічних допоміжних речовин-консервантів (бензалконію хлорид) в поєднанні з сучасними механізмами доставки багато в чому нівелюють «класичні» побічні дії місцевих судинозвужувальних засобів, підвищуючи ефективність і безпеку терапії практично всіх видів риніту.