Передусім стратегію лікування інсультів можна описати в декількох словах: швидке реагування і комплексний підхід.
Медичні фахівці вважають, що починати терапію потрібно не пізніше ніж через 3-6 годин після нападу (бажано протягом 3-4,5 годин). Швидке реагування не тільки покращує ваші шанси на виживання, але також допомагає зменшити ускладнення після інсульту. Тому людям, які стали свідками нападу, варто запам'ятати час виникнення симптомів інсульту, адже це має велике значення для проведення ефективної терапії.
Проводиться екстрене медикаментозне лікування, під час якого внутрішньовенно водяться антитромботичні препарати – й чим раніше це зробити, тим краще. Застосування рекомбінантного активатора плазміногену тканинного типу (альтеплаза) вважається золотим стандартом лікування ішемічного інсульту. Цей сильнодіючий засіб оптимально застосовувати протягом трьох годин після нападу, хоча в деяких випадках його можна давати до 4,5 годин після виявлення симптомів інсульту. Цей препарат відновлює кровообіг, розчиняючи тромб, що викликав інсульт.
Також, залежності від особливостей тромбу, лікарі можуть проводити ендоваскулярні процедури для видалення тромбу. В деяких випадках екстрена ендоваскулярна терапія значно покращує результати лікування інсульту та зменшує ризик інвалідизації. Щоб зменшити ризик повторного інсульту або транзиторної ішемічної атаки, лікар може порекомендувати процедуру судинної хірургії – ангіоплатику або стентування.
Також варто наголосити, наскільки небезпечно ігнорувати інсульт, навіть якщо наслідки виявилися відносно легкими, і негайно включатися в активне життя. Навіть так званий мікроінсульт з подальшим повним відновленням функцій протягом перших трьох тижнів є нічим іншим, як попередженням про «негаразди» в судинній системі. А це означає, що потрібно пройти належне лікування, аби не допустити розвитку повторного інсульту.
План та тривалість подальшого лікування залежать від багатьох обставин – стану самого пацієнта, готовності членів його сім'ї доглядати хворого. До речі від близьких залежить дуже багато, тому що лікування інсульту після припинення госпіталізації обов’язково поєднується із реабілітаційними заходами, що самі по собі являють кропітку та рутинну працю.
З урахуванням відсутності єдиного і ефективного підходу до реабілітації, на сьогодні прийнято підходити до відновлення пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, комплексно – із застосування методів фізіотерапії, ЛФК, кінезіотерапії тощо.
Часто після періоду швидкого відновлення протягом перших тижнів настає період повільної реабілітації, й тут головне – не здаватися й не облишати спроб повернутися до повноцінного життя. В цілому потрібно налаштуватися на тривалу й важку роботу: багато фахівців вважає, що для повного зцілення після нападу необхідно не менше року.
Важливе завдання - зберегти когнітивні функції пацієнта. Річ у тім, що під час лікування ускладнень інсульту деякі медичні фахівці акцентують свою увагу на відновленні рухових функцій таких хворих, практично залишаючи без уваги зниження когнітивних функцій. Однак що дійсно важливо в постінсультний період – не втратити момент для раннього втручання, коли тягар нейродегенеративних змін ще не запустив на всю міць процеси стрімкого накопичення когнітивного дефіциту. Проте надзвичайно важливо приділити окрему увагу збереженню когнітивних функцій таких пацієнтів. Сьогодні спеціалісти заради цього випробовують експериментальні засоби фармакотерапії, досліджують можливості медитації та музичної терапії, тестують альтернативні підходи на зразок транскраніальної електромагнітної стимуляції мозку ... На жаль, результати таких зусиль доволі скромні, але вони все-таки є. І, як у випадку з відновленням моторних функцій, тут найголовніше – тренуватися.
З мірою старіння населення планети, збільшується кількість інсультів й, відповідно, зростає актуальність проблеми лікування та реабілітації таких пацієнтів. Як тільки не намагаються протистояти лікарі і вчені наслідкам численних інсультів, можливості медицини наразі доволі обмежені. На жаль, стовідсотково ефективної і універсальної методики для протистояння постінсультним розладам досі не знайдено
Втім, з іншого боку доведена досить висока ефективність певних реабілітаційних заходів, що проводяться в межах програми відновлення після ішемічного інсульту. Також досить задовільно коригують зниження когнітивних функцій у пацієнтів після інсульту психотерапевтичні методики.
Найголовніше – продовжувати реабілітацію, яка і є на цей період основним лікуванням. Фахівці знають багато обнадійливих прикладів відновлення після інсультів. Наприклад, навіть у хворих з повною відсутністю рухів в кінцівках з одного боку спостерігається повернення здатності рухатися. Так що не варто опускати руки, навіть якщо після інсульту спостерігаються важкі рухові, поведінкові, інтелектуальні, емоційні та інші розлади.