Ішемічна хвороба серця

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – захворювання, при якому уражаються коронарні артерії, що спричиняє порушення кровопостачання міокарду. На внутрішніх оболонках артерій з’являються жирові відкладення, від чого значно зменшується потік крові. Зазвичай, причиною ішемічної хвороби серця є атеросклероз, а найчастіше нею хворіють літні люди. У групі ризику – частіше чоловіки, аніж жінки. Проте у віці після 50-ти ризик вирівнюється.

Розвиток ІХС

Аби краще зрозуміти природу ІХС, варто уявити це на прикладі. Серце – це м’яз розміром з кулак. Він качає кров по всьому тілу і б’є приблизно 70 разів на хвилину. Після того, як кров потрапляє у праве передсердя , вона переходить в легені, де забирає кисень.

Насичена киснем кров повертається до серця, а потім закачується в органи вашого тіла через мережу артерій. Кров повертається до серця по венах , перш ніж закачується назад в легені знову. Цей процес називається циркуляція.

Серце отримує власне джерело крові з мережі кровоносних судин на поверхні вашого серця, тобто так звані коронарні артерії. Ішемічна хвороба серця – термін, який описує те, що відбувається, коли кровопостачання серця заблоковане або перерване нарощуванням жирових речовин в коронарних артеріях.

Прийнято виділяти кілька форм захворювання:

Безсимптомна ішемія
Стенокардія (стабільна, прогресуюча)
Інфаркт міокарда
Аритмія
Кардіосклероз
Серцева недостатність
Раптова смерть

Ішемічна хвороба серця має характерний хвилеподібний перебіг захворювання: гостра форма захворювання змінюється хронічною. На початковій стадії свого розвитку патологія проявляється раптовими нападами стенокардії, що виникають, як правило, після інтенсивного фізичного навантаження або психологічної перевтоми. Проте з часом напади стають частішими і виникають без видимих причин – хвороба переходить у хронічну форму.

Небезпека ішемії серця полягає в розвитку важких ускладнень, при відсутності її своєчасного лікування, серед яких виділяють інфаркт міокарда, хронічну серцеву недостатність і порушення ритму скорочень серця. Ці наслідки не тільки погіршують якість життя хворого, але також призводять до тяжкої форми інвалідності або ж, навіть, до смерті. Щорічно від цього недугу помирає 2,5 мільйона людей в усьому світі. Це головна причина, по якій не можна недбало ставитись до симптомів ІХС.

Фактори ризику ішемічної хвороби серця

Серед причин розвитку ІХС – не лише атеросклероз, а й погані звички, такі як куріння, вживання алкоголю та пасивний спосіб життя. Особливо небезпечним є куріння, адже під час нього звужуються артерії і погіршується потік крові. Відповідно серце отримує набагато менше кисню та поживних речовин. Цікаво й те, що пасивне куріння не менш шкідливе для організму та сприяє розвитку захворювання.

Гіпертонія, або ж підвищений артеріальний тиск – також може бути причиною ІХС. Вона розвивається внаслідок нервово-функціональних порушень, а в групі ризику – люди після 40-ка.

ІХС частково обумовлена генетично: якщо найближчі родичі страждали від такої недуги, ризик мати ішемічну хворобу серця в рази більший.

Діабет – ще одна можлива причина ІХС. Внаслідок недостатності гормону інсуліну, відбувається підвищення рівня глюкози у крові. Як наслідок, порушуються усі види обміну речовин. Тож тим, хто має підвищений вміст цукру у крові, варто перевіритись у спеціалістів центру “Ехокор”, аби пересвідчитись, що захворювання ніяким чином не загрожує їхньому здоров’ю.

І звісно, стрес – як найголовніша причина захворювань нервової та серцево-судинної систем. Емоційний чи фізичний – він в будь-якому випадку негативно позначається на роботі серця.

Діагностика ішемічної хвороби серця

Симптоми ІХС близькі до тих, що виникають у разі захворювань серця – відчуття дискомфорту у грудях, біль, збої ритму серцебиття. Біль людина може відчувати не лише в області серця, а й плечах, руках, шиї, щелепі або спині.

Тільки-но людина відчуває хоча б один з цих симптомів, відразу ж варто звернутись до лікаря. У разі несвоєчасного звернення до лікаря у людини, яка хворіє на ІХС може статись серцевий напад. Він відбувається тоді, коли потік багатої на кисень крові до певного відділу серцевого м’яза відрізаний. Якщо потік якнайшвидше не відновлюється, секція серцевого м’язу починає відмирати. Це може призвести не лише до серйозних проблем зі здоров’ям, а й до летальних наслідків.

З часом ІХС може послабити серцевий м’яз і призвести до серцевої недостатності чи аритмії. При серцевій недостатності серце не може перекачувати достатньо крові для потреб організму, при аритмії порушується ритм биття серця.

Проте зустрічається й інші форма ішемічної хвороби серця – безболісна. Це одна з клінічних форм ІХС, за якої порушення метаболізму або електричної активності не супроводжується нападом стенокардії, тобто проявами раптового болю у грудях, а виявити їх можна лише за допомогою інструментальних методів. В основі такого різновиду ішемії є загальна знижена чутливість до болісних подразників різної природи.

Аби діагностувати безболісну ішемію, варто пройти тест з фізичними навантаженнями або фармакологічними пробами.

Лікування ішемічної хвороби серця

Перш, аніж розпочати лікування ІХС, потрібно правильно встановити причину захворювання. А тому при перших появах симптомів слід звернутися до лікаря.

Перш за все, лікар поцікавиться, чи не є ІХС – сімейною хворобою і визначить, наскільки Ви є схильними до розвитку захворювання.

Питання про Ваш спосіб життя не повинні Вас насторожувати, адже саме вони допоможуть з’ясувати причини можливого захворювання.

Людина, котра має підозру на ішемічну хворобу серця, має пройти діагностику, щоб впевнитись в тому, що її життю немає загрози. Спеціаліст може взяти кров на аналіз, аби встановити точний діагноз. Щоб його підтвердити чи спростувати, в подальшому можуть знадобитися додаткові обстеження.

Серед найбільш поширених препаратів, які призначають при лікуванні ІХС, — антиагреганти. Вони зменшують здатність склеювання тромбоцитів та еритроцитів і прилипання до судин. Також часто лікарі пропонують препарати для зниження рівня холестерину у крові, які зменшують розвиток атеросклеротичних бляшок та є профілактикою при виникненні нових. Тобто ці препарати не дозволяють появу атеросклерозу або ж зменшують його вірогідність.

Проте не варто покладати надії лише на препарати. Якщо людина звертається до лікаря в тяжкому, запущеному стані, збільшується вірогідність розвитку хронічної форми захворювання, котра тяжко лікується за допомогою препаратів.