Логотип ZdravoE

Захворювання периферичних судин

Захворювання периферичних судин

Захворювання периферичних судин (ЗПС) включає в себе низку артеріальних синдромів, які викликані атеросклеротичною обструкцією артерій нижніх кінцівок, таких як критична ішемія нижніх кінцівок (КІНК), облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, синдром діабетичної стопи.

Симптоми

При критичній ішемії нижніх кінцівок відзначаються болі, в спокої вимагають знеболення при зниженні систолічного тиску в дистальній третині гомілки менше 50 мм.рт.ст. і / або систолічного тиску на пальцевих артеріях нижче 30 мм.рт.ст., або наявності трофічних виразок, або гангрени стопи або пальців при таких же показниках систолічного артеріального тиску.

Причинами розвитку критичної ішемії нижніх кінцівок може бути цілий ряд захворювань:

  • Облітеруючий атеросклероз.
  • Синдром діабетичної стопи.
  • Периферичні тромбози/емболії при миготливій аритмії, вадах мітрального клапана, аневризмах аорти і клубових артерій.
  • Наслідки механічної травми артерії.
  • Облітеруючий ендартериїт.
  • Неспецефічній аортоартерит (хвороба Такаясу).
  • Облітеруючий тромбангиїт (хвороба Бюргера).

Незважаючи на таке різноманіття причин розвитку КІНК у переважної більшості хворих даний патологічний стан розвивається внаслідок атеросклерозу і синдрому діабетичної стопи. Основним фактором ризику розвитку КІНК є цукровий діабет, куріння і похилий вік.

Незалежно від механізму захворювань, які призвели до розвитку ішемії, безпосередня причина болю в нижніх кінцівках, поява трофічних виразок і некрозів – звуження і закупорка артерій, що відпоідають за кровопостачяння нижніх кінцівок, припинення магістрального кровотоку по ним.

Лікування цієї групи хворих є складною проблемою. У багатьох випадках судинні реконструктивні втручання є складними у виконанні або взагалі неможливими внаслідок наявності дифузних мультифокальних поразок, уражень артерій дистальних відділів нижніх кінцівок, що характерно для хворих з цукровим діабетом і наявності гнійно-некротичних змін, інфікованих ран в області стопи, вираженої супутньої патології.

Можливості ж консервативного лікування і непрямих методів реваскуляризації у таких хворих зазвичай також вже вичерпані, що призводить до необхідності виконання ампутаціі. Частота летальних випадків після виконання ампутації в ранньому післяопераційному періоді при трансметатарзальній ампутації стопи досягає 5,6%, при ампутація гомілки 5-10% , стегна 15-20%. Летальність у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок протягом 30 днів після високої ампутації становить 25-39%, протягом 2 років – 25-56%, а через 5 років – 50-84%.

При таких умовах поява можливості відновлення кровоплину у пацієнтів з критичною ішемією нижніх кінцівок означає можливість збереження кінцівки, а збереження кінцівки означає збереження соціальних функцій і життя хворого.

В останні роки, завдяки розвитку ендоваскулярної хірургії, появі техніки субінтімальной ангіопластики, стало можливим шляхом малоінвазивного рентгенохірургіческіх втручання – ангіопластики та стентування, відновлювати просвіт судин при довгих закупорках просвіту судини, «багатоповерхових» ураженнях, ураженнях судин гомілки та стопи.

Мета ендоваскулярного втручання – відновлення просвіту судин і забезпечення магістрального кровотоку в дистальні відділи нижніх кінцівок. Відновлення кровотоку створює умови для загоєння трофічних виразок і ран.

DMCA.com Protection Status